Для військових, ветеранів і чоловіків у кризових ситуаціях консультації будуються з урахуванням їхнього досвіду – війни, втрат, тривалого стресу та складної адаптації до цивільного життя. Під час розмови фахівці уважно слухають, допомагають впорядкувати переживання і краще зрозуміти, що саме відбувається та які кроки можуть бути корисними далі.

Найчастіше запити стосуються бойового досвіду, демобілізації, втрати близьких, напруги у стосунках, спалахів злості або емоційного виснаження. Важливо, що розмова ведеться у темпі, зручному для людини, без тиску й нав’язування рішень.

У процесі розмови чоловік отримує своєрідну «дорожню карту» – зрозумілий план дій, який відповідає його стану й можливостям. Консультант у цій роботі виступає не інструктором, а партнером: провідником, інформатором і співрозмовником одночасно. За потреби чоловіків також скеровують до інших профільних сервісів – медичних, соціальних або ветеранських.

Ключовий результат такої підтримки – момент, коли людина може сказати: «Я розумію, що мені робити далі, і відчуваю, що я не сам». Саме це відчуття опори, автономії та чіткості часто стає першим кроком до відновлення психологічної стійкості.

Що можна зробити вже сьогодні, щоб трохи полегшити стан?

У ситуаціях підвищеного емоційного напруження громадяни зазвичай вдаються до різних способів зниження рівня стресу. За даними опитування, найчастіші відповіді українців та українок: є перегляд соціальних мереж (55%), спілкування з близькими та прослуховування музики (по 37%), а також емоційне розвантаження через сльози (36%).

Водночас частина респондентів застосовує менш безпечні методи подолання стресу, зокрема куріння (25%), переїдання (23%) та вживання алкогольних напоїв (19%). Слід зазначити, що такі способи можуть забезпечувати лише тимчасове полегшення, однак не сприяють ефективному зниженню рівня стресу в довгостроковій перспективі.

Щоб не доводити себе до «точки зламу», іноді достатньо базових кроків:

• Сон, вода, їжа: регулярність важливіша за ідеальність.
• Рух: прогулянка, легка зарядка, розминка плечей/шиї, будь-яка активність після якої тіло відчуває втому й напруга спадає.
• Рутина: душ, переодягнутися, зробити чай – прості дії повертають відчуття контролю та допомагають не розсипатися в хаосі.
• Контакт із людьми: розмова або просто присутність поруч; якщо говорити важко – можна писати, вести щоденник, малювати.
• Сміхотерапія: комедії, стендапи, кумедні відео, взагалі сміх – це найпростіший спосіб знизити рівень стресу та розслабити тіло.
• Турбота про інших: волонтерство, підтримка близьких або допомога тим, кому це необхідно.
• Саморозвиток: навчання та здобуття нових навичок дає відчуття руху вперед і трохи повертає віру в себе.

У разі якщо самостійно впоратися з емоційним станом не вдається, звернення за професійною підтримкою є цілком нормальною та рекомендованою практикою. Таку допомогу можна отримати, зокрема, шляхом звернення на Лінію 2345, через онлайн-чат у Telegram та Instagram, або шляхом консультації у сімейного лікаря.

В Україні психологічна допомога стала частиною звичайної медичної підтримки: з 2025 року багато сімейних лікарів пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP і можуть допомогти з тривогою, стресом чи депресією, а за потреби – скерувати до спеціаліста. У минулому році таку підтримку в закладах первинної медицини отримали понад 260 тисяч людей.

Чоловіки не звикли просити про допомогу. Саме тому так важливо уважно ставитися до їхнього стану, а підтримка має бути доступною, простою й безпечною.

Якщо вам тривожно, злісно, порожньо, страшно або здається, що ви вже не витримуєте, не залишайтеся з цим наодинці. Один дзвінок чи повідомлення можуть стати першим кроком до полегшення.

Важливо пам’ятати: сьогодні не потрібно нікому доводити свою силу. Кожен українець і кожна українка вже проявляють її, проживаючи ці обставини.