22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Він помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі і був похований на Смоленському цвинтарі. Передсмертними словами Тараса були: «До Канева…», тож друзі виконали волю поета — поховали в Україні.

Повернення поета після смерті на Батьківщину стало символом зв’язку людини і рідної землі.

Відзначання дати перепоховання Тараса Шевченка має неабияке значення для українського народу, адже колись цей пам’ятний день заборонили, намагаючись знищити історію та цінності українців. За радянських часів тих, хто приходив 22 травня вшанувати пам’ять Шевченка, силою розганяла міліція. Так продовжувалось аж до 1989 року, коли традицію все ж відновили.

Сьогодні ми вільні! Маємо змогу вшанувати великого Кобзаря. Адже Тарас Шевченко– невід’ємна частина сучасної України. Шевченківське пророче слово лунає в нинішній складний для нашої країни час особливо потужно та пронизливо.