В умовах війни особливо важливо дбати про дитячу психіку. Не має значення, що саме пережила дитина: евакуацію, постріли чи звуки сирен — усе це для неї може стати травматичним досвідом. Дистанційне навчання чи новий колектив — речі, які раніше здавалися нормою, зараз можуть впливати на дитину значно сильніше. 

За словами психотерапевтки Вікторії Горбунової, фахівці умовно ділять такий досвіт на дві категорії — на травми з великої «Т» і травми з малої «т». Одні здаються більш серйозними, інші — простішими. Але усі можуть відбиватися на майбутньому людини. Коли роки потому вона згадуватиме ті чи інші події дитинства, мозок може повертати відчуття тіла та настрій з конкретної ситуації.

Але це не вирок на все життя. Про це  говоримо у сьогоднішньому пості, підготовленому в межах всеукраїнської програми «Ти як?», яка функціонує за ініціативою Олени Зеленської.