Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй в 2013 році, відзначається в системі міжнародних днів ООН 30 липня.

Торгівля людьми – це злочин проти людяності, форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для багатьох країн світу, включаючи і Україну.

Якщо раніше поняття «торгівля людьми» охоплювало здебільшого сексуальне рабство, то сьогодні воно увібрало широкий спектр форм, серед яких примусова праця, рабство, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

Війна підвищує ризики торгівлі людьми, тому сьогодні ця тема набуває особливої актуальності. Під загрозою торгівлі залишаються як особи, які вимушені виїхати за кордон, так і ті що залишились на території України та на тимчасово окупованих територіях.

Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як вихідці з неблагополучних сімей, сільське населення, особи з проблемами психічного стану, самотні матері, малозабезпечені особи та молодь.

Найбільш уразливою категорією є підлітки та молодь у віці 13-18 років. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. Через довірливість і брак життєвого досвіду, бажання мати кишенькові кошти, діти та підлітки стають особливою мішенню для злочинців. В той час, як дорослі особи можуть усвідомити небезпеку, почути застереження від знайомих, друзів, то діти дуже часто залишаються сам на сам із загрозою. Не маючи страху перед людиною, яка до них посміхається, обіцяє гарну винагороду за роботу, дитина може повірити у «легкі» гроші, обіцянку небезпечного незнайомця або незнайомки.

Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій секс-індустрії, схиляння до проституції, використання дитячої праці на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах, залучення до жебрацтва.

Що робити людям, які стали жертвами торгівлі людьми?

Перш за все, потерпілим або людям, яким загрожує небезпека, варто звертатися на урядову «гарячу лінію» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 1547.

Також допомогу завжди можна отримати за наступними номерами:

• 0 800 500 202 / 102 – «гаряча лінія» Національної поліції України;
• 0 800 213 103 – контакт-центр системи безоплатної правової допомоги;
• 527 – «гаряча лінія» з протидії експлуатації;
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 – національна дитяча «гаряча лінія».

Треба пам’ятати, що значна роль у попередженні випадків потрапляння дітей до ситуації торгівлі людьми належить саме батькам. Щоб уникнути біди, варто будувати довірливі стосунки з дітьми, слідкувати аби вони не мали небезпечних друзів та не вірили незнайомцям. Слід бути уважними до їх життя, зайнятості та оточуючих.